Саме так Вахтанг Кіпіані назвав Пятраса Вайтєкунаса під час нашого інтерв”ю 11 лютого 2020 року у Музеї-архіві преси. А Вахтанг знає, бо вже 35 років збирає друковані видання для свого дітища і вважає, що Газета має жити не один день, бо вона є джерелом емоцій та інформації.

То чому ж литовський Міністр іноземних справ та Посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас є “батьком” українського самвидаву?

Виявляється, що у дев’яностих роках вся Україна друкувалася в Литві. Це були тонни газет, сотні найменувань самвидаву. Газета “Поступ” –  видання “Товариства Лева”, наприклад. Макет везли до Литви, з нього робилась металева пластина і уже з неї друкували ксероксом. У Києві ксероксів не було, за цим пильно наглядало КДБ.

Так само й аж з Южно Сахалінська, Ташкента летіли люди, щоб друкуватися у Вільнюсі.

“Голос відродження”, “Віра батьків” греко-католицької церкви, студентська газета “Братство”, “Наша віра” газета української православної церкви, редактор Сверстюк.

“Поклик сумління” випускав Львівський “Меморіал”.

А ще з Вільнюсу контрабандою привозили литовську газету “Согласіе”  – видання Саюдіса. Це було видання для російськомовних і тому українці могли її читати про життя, якого не знали. Це допомагало ставати вільними. Про усе це розповідав Кіпіані та показував макети газет, які виготовлялися вручну. Цинкові пластини та багато унікальних видань.

Нам вдалося зв”язатися из Пятрасом Вайтєкунасом та отримати його коментарі. Він детально розповів про те, як збирав самвидав в Інституті фізики. Про довгу чергу людей з усього СРСР, які прилітали та приїжджали до нього, щоб надрукувати вільне слово. Розповів і про справу КДБ проти нього за “шпіонаж” за друк газет.

Вахтанг підсумував – “Імперію валили ми разом. Без литовської допомоги навряд чи добилися незалежності України. Сотні газет, а скільки політичної допомоги було в подальшому і є сьогодні! Думаю, що ми, українці, зараз робимо не достатньо для Литви за ті зусилля, які литовці роблять для нас. Є український інтерес у тому, щоб підтримувати Литву.”

Побачити детальну розмову можна буде у нашому фільмі, прем’єра якого відбудеться 24 серпня 2021 року у день 30-річчя Незалежності України.

Щиро дякуємо пану Вахтангу за розповідь та надані матеріали! 

Фільм створюється волонтерською командою і підтримати нас ви можете ось тут –  http://docua-platform.org/gratitude-honey/ А на знак подяки отримаєте ще й “медовий подарунок”, як і герой нашого фільму.

Окрема величезна подяка Юрію Величко та Марічці Білоус за допомогу у зйомці!

За нашу і вашу свободу!