Ранок другого дня розпочався із традиційно смачного сніданку. Цього разу був справжній домашній сир із сметанкою. На території Дитячий табір «Кузня Уніж» розташована молочарня. І кожного дня ми маємо домашнє молоко та бринзу. Зразу ж після сніданку, розпочали затвердження правил техніки безпеки. Інструктаж проводив координатор табору Vadym Ronin. Уважно прослухавши правила, діти підписались, тим самим погодившись сумлінно дотримуватись їх. Далі Siu Angelova розпочала історичну реконструкторську гру “Племена”, яка була її власною авторською розробкою. Учасники розділились на дві команди – плем’я “зелених” та плем’я “жовто-синіх”. Задачею гри було зібрати найбільшу кількість здобичі у вигляді продуктів харчування та приготувати з них вечерю на всіх. Картопля, помідори, огірки, сіль, капуста й крупи були заховані у траві старого саду. Два олені з соломи всередині мали консерви. А пусті мамонти означали, що мисливець вже в нього всередині. Також можна було збирати корисні трави та аличу з яблуками й грушками. За умовами гри команди могли взаємодіяти одна з одною по-різному: могли усувати конкурентів або домовлятись з ними про співпрацю. Також вони мали право обрати собі ватажка та шамана, останній був єдиним, хто міг говорити з “усунутими” членами команди. За дотриманням усіх правил уважно слідкували “Магістри гри”, що були обрані серед організаторів проекту. Гра виявилась азартною і моделювала реальні соціальні процеси. Лора Артюгіна разом зі своєю командою кінематографістів Anna Korzh та Лина Глина розпочали своє перше заняття із основ кінематографу для дітей. В ході першої лекції їх ознайомили із таким жанром кіно як фотофільм, а також запропонували зробити щось подібне в якості рефлексії на події, які вони переживають в таборі. Дітям показали декілька прикладів чорно-білих фотофільмів, зроблених студентами першого курсу університету ім.Карпенко-Карого. Після презентації і обговорення цих фільмів частина дітей захотіла зробити фотофільми, а частина – власні відеоблоги. Гра в “Племена” продовжилась ввечері. Дітям треба було приготувати вечерю, використовуючи знайдену під час гри їжу на природному багатті. Першим кроком до вечері стало обговорення меню, яке затягнулось більш ніж на годину. Врешті-решт, діти вирішили приготувати варену картоплю та салат, зварити компот. Але для цього необхідно було розвести багаття і підготувати продукти. Спільними зусиллями розподілили обов’язки таким чином, що дівчата робили всі приготування, а хлопці розкладали вогнище та готували їжу безпосередньо на вогні. Почавши готувати о 17.30, ми отримали нашу вечерю від наших “племенних” шеф-кухарів о 22годині. Смакота власноруч приготованої вечері на багатті надихнула на глибоку рефлексію. Виявилось, що в ході змагань, у дітей виник азарт, який сильно вплинув на взаємодію один з одним, перетворюючи ефективну співпрацю, на бажання “усунути” супротивника. Емоції переважали над логікою. За словами самих же учасників, їхня хибна стратегія полягала в тому, що команди з самого початку вважали ресурси обмеженими, хоча насправді їх вистачало на всіх. Окрім цього, діти визнали, що їм не вистачає навичок командної взаємодії. “Племена” вважали, що відсутність чітко сформульованої і зрозумілої мети їхньої діяльності і була основною причиною командного безладу. Кожен переслідував свою власну мету, тому виграли “зелені”. У “жовто-синіх” виявилось двоє лідерів, які не змогли знайти спільну мову. @Вадим влучно помітив, що команда могла б мати набагато кращі результати, якби вони навчились правильно вибудовувати діалог один з одним. Ihor Vynokurov зауважив, що цікавим відкриттям гри стало те, що, за відсутності формального діалогу між командами, вони, однак, поділили територію табору на сфери(зони) впливу. Врешті-решт усі зробили свої висновки і ми пішли спати, насолоджуючись чистим повітрям та сирничками, які дбайливо, та про всяк випадок, зробила наша таборова кухарка Даруся. Дякуємо за чудові фото нашому майстру та волонтеру Ліні. Також ми висловлюємо подяку нашим фінансовим партнерам з Lietuvos Respublikos ambasada Ukrainoje / Embassy of Lithuania to Ukraine