“Фільм як пам’ятник — це нова форма розвитку кіно в Україні. Посмертний панегірик, візуалізована епітафія, написана кінорежисерами з допомогою камери й монтажу. І про щось більше, ніж тільки про один фільм, дозволяє говорити сама війна, що триває вже п’ять років, із десятками тисячами вбитих і поранених, із драмами і трагедіями, боями, вартими вивчення істориками та військовими стратегами, і смертями, про які треба говорити, щоб їх не було більше. І мова не так про смерть як таку, скільки про смерть воїна. Конкретного солдата з конкретним завданням, із відповідальністю, більшою за відповідальність цивільного, бо за спиною, скажімо, Володимира Самоленка була Україна.”
Ярослав Підгора-Гвяздовський

https://detector.media/kritika/article/164157/2019-03-16-vichna-pamyat-larisa-artyugina-znyala-film-epitafiyu-pro-zagiblogo-biitsya/