У столичній залі Будинку кіно відбулася церемонія вручення першої Премії імені Руслана Ганущака. Проте за урочистими промовами стоїть глибока інституційна робота, фундаментом якої для нас став Меморандум про співпрацю між Фундацією документалістики імені Руслана Ганущака та Платформою української документалістики.

Очільниця Платформи та голова Експертної ради Премії Лариса Покальчук виголосила: “14 квітня, у день народження Руслана Ганущака, ми зібралися тут, щоб не просто вручити нагороди, а засвідчити: справа «Того, хто крокує зі світлом», триває. Експертна рада мала можливість пропустити крізь себе 117 історій — 117 спроб зафіксувати правду, яка вислизає серед вибухів та хаосу. І це було дуже не просто. Ми захоплювались, плакали та найбільше пишались. Пишались вами, українськими документалістами та вашими героями.”

Загалом на розгляд подано 117 робіт, що охоплюють широкий спектр форматів — від оперативних репортажів до філософських кінодосліджень.

Повнометражних – 12 робіт, середньо метражних – 35,  короткометражних(репортажі) – 48.  Широка палітра видів та жанрів:

Документальні фільми (повнометражні та короткометражні): Основний масив робіт, що фокусуються на глибокому дослідженні тем. 

Телевізійні та авторські репортажі: Оперативна фіксація подій з гарячих точок (Покровськ, Часів Яр, Костянтинівка). 

Публіцистичні фільми: Роботи, що поєднують документалістику з авторським аналізом. 

Документальна відеопоезія та есеїстика: Роботи з високою художньою складовою та використанням тексту. 

Фотопроєкти та медіа архіви: Візуальні свідчення війни, листи та артефакти. 

«Я дивилася їх нон-стоп. Це неймовірно сильна українська документалістика», — зазначила вона, та наголосила, що оцінювання робіт відбувалось за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.

Охоплення тем: 

Географія опору – Хроніка боїв та життя у Покровську, Часовому Яру, Бахмуті, Костянтинівці, Херсоні та на Курщині.

Мілітарна антропологія – дослідження природи «людини-воїна», робота ГУР, «Азову», пілотів FPV-дронів та аеророзвідки.

Гуманітарна місія – пошук зниклих безвісти, евакуація «Білими янголами», порятунок дітей та тварин.

Трансформація особистості в умовах війни, інстинкт виживання та етика бою –  Людина-воїн.

Меморіалізація та ідентифікація – пошук загиблих, повернення імен та збереження пам’яті.

Цивільні в епіцентрі катастрофи – життя у прифронтових містах, евакуація людей та тварин.

Отже, лауреати та номінації Премії з документалістики імені Руслана Ганущака. 

Цей список — не просто перелік імен, а мапа сучасної української пам’яті, зафіксована найкращими майстрами об’єктива.

Головна нагорода (Ruslan Ganushchak Documentary Award). Найвища відзнака Премії за вражаючу документальну роботу.

Лауреат: Костянтин Мельников, пресофіцер 24-ї ОМБр імені короля Данила за авторський репортаж «Божевільня «Костянтинівка».

Номінації Премії:

«Герой у кадрі» — за найсильніший візуальний образ воїна з передової чи зони бойових дій.
Лауреат: Едуард Тимошенко, військовослужбовець за роботу: Документальний фільм-портрет «Очі війни» про архітектора-аеророзвідника.

«Документалістика гідності» — за кіноісторію, що висвітлює незламність духу цивільних, військових та волонтерів.

Лауреати: оператори В’ячеслав Цвєтков, Христина Лизогуб, Денис Мельник. за роботу: Повнометражний фільм «Мілітантропос».

«Кіно-слово» — за влучне використання тексту (щоденників, рефлексій) як вагомої складової документального твору.
Лауреатка: Аліса Коваленко, режисерка та громадська діячка за роботу: Повнометражний фільм «Мій дорогий Тео».

«Тиша у війні» — за глибоке дослідження внутрішнього світу та психологічного стану людини в умовах насильства.
Лауреатка: Олена Максьом, військовослужбовиця. за роботу: Фільм «Не питай мене, чи я вбивав» 

«Ім’я року» — нагорода авторам, які стали помітним професійним відкриттям у документалістиці.
Лауреат: Артем Рижиков, режисер та оператор за роботу: Авторський фільм «Простий солдат», знятий протягом 3,5 років на «нулі».

«Світло майбутнього» — відзнака для молодих документалістів (до 30 років) за змістовні та відважні роботи.
Лауреатки: журналістка Вікторія Гнатюк (за репортажі з Покровського напрямку та Запоріжжя) та журналістка-режисерка Марія Шевченко (за фільм «Хранителі руїн»).

Спеціальні відзнаки «Кришталева лінза»

Через надзвичайно високий рівень поданих робіт, Експертна рада запровадила додаткові відзнаки для героїв та творців:

«Фотомить»: Олег Петрасюк за серію знімків «Портрет міста Костянтинівка».

«Герой у кадрі» (спеціальні статуетки):

  • Владислав Винарівський («Вєня») — пілот FPV-дронів 68-ї ОЄБр.
  • Ілля Мальцев — поліцейський екіпажу «Білий янгол».

За креативне висвітлення чину воїнів: Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка.

Особлива відзнака захиснику та медійнику: Артем Дубина (офіцер пресслужби 12-ї бригади «Азов», колишній військовополонений).

За висвітлення воєнних злочинів: Дмитро Коновалов (проєкт «438» про злочини проти дітей).

За популяризацію професії оператора: Андрій Варьонов.

За психологічне осмислення війни: Сергій Неретін та команда фільму «Приборкати страх».

 

Кожен лауреат основних номінацій отримав не лише статуетку, створену майстрами Олександром Дуткою та Мирославом Манишиним, а й грошову винагороду в еквіваленті 1000 доларів США. 

Українську документалістику сьогодні впевнено можна назвати феноменом, а творчу якість – світового рівня. Слава Україні! Слава її документалістам!